Якою була ратуша у Львові: архівні фото

Державний архів Львівської області оприлюднив рідкісні зображення історичної архітектури Львова. Серед ілюстрацій – будівлі, які не збереглися або зазнали суттєвих змін. Особливу увагу привертає ратуша – символ міського самоврядування, який не раз змінював своє обличчя протягом століть.

Відео дня

Сьогоднішній вигляд львівської ратуші – результат століть змін, втрат і відбудови. Вона не лише архітектурна домінанта площі Ринок, але й жива пам’ять про міську історію.

Перша згадка та ранні перебудови

Перші письмові згадки про львівську ратушу датуються 1381 роком. Відтоді будівля неодноразово перебудовувалась, відображаючи як архітектурні смаки епох, так і зміни в адміністративному устрої міста.

У 1617–1619 роках відбулася масштабна реконструкція: з ініціативи Мартина Кампіана та за проєктом вроцлавського архітектора А. Бемера було зведено восьмигранну вежу з годинниками на чотири сторони. Балкон вежі підтримували двадцять консолей, з яких вісім мали форму левів – символів влади, що тримали герби родин міської ради.

Частина цих левів збереглася донині: зокрема, біля штучної печери на Високому Замку та біля криниці на вулиці Коперника, поблизу костелу Святого Лазаря. Висота вежі сягала 58 метрів і вона завершувалася куполом.

Обвал і нове будівництво

14 липня 1826 року ратушева вежа зазнала катастрофи – її основа розтріскалася й близько 18:30 обвалилася, розколовшись навпіл. Незважаючи на те, що більшості людей вдалося залишити будівлю, трагедії уникнути не вдалося – були жертви.

Вже 21 жовтня 1827 року було урочисто закладено наріжний камінь нової ратуші. Над проєктом працювали архітектори Йозеф Маркль і Франц Трешер. Нову споруду звели на місці старої та прилеглих середньовічних кам’яниць.

Нова вежа сягала 65 метрів і знову завершувалася куполом авторства Вільгельма Шмідта. У розлогій будівлі містилося дев’ять залів та 156 приміщень, де розміщувалися міські установи: магістрат, школи, архів, ощадна каса.

Під час обстрілу Львова в листопаді 1848 року, коли австрійські війська придушували революційне повстання, ратуша зазнала чергового удару: вежа загорілася, її купол провалився, а пожежа знищила дахи та частину верхніх поверхів. Разом із будівлею згоріла і значна частина міського архіву, включно з канцелярією бургомістра, старовинними печатками й привілеями.

Відновлення та сучасний вигляд

Відбудова ратуші тривала до листопада 1849 року, а вежу завершили навесні 1851-го.

Реставрацію здійснювали під керівництвом архітектора Йогана Зальцмана. Цього разу замість купола з’явилося зубчасте завершення, яке надає споруді впізнаваного вигляду й нині.

Також OBOZ.UA розповідав історію одного з найстаріших міст України – Переяслава.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.