Видео дня
Блог | Политическая "зачистка" или реформа: что не так с законопроектом об ограничении сроков мэров
Последние месяцы в украинском публичном пространстве активно обсуждается законодательная инициатива, которая может существенно повлиять на систему местного самоуправления. В апреле бывший народный депутат Александр Черненко обнародовал текст законопроекта, который предусматривает запрет повторного баллотирования для городских голов. В проекте, который носит рабочее название "Закон Украины о внесении изменений в Избирательный кодекс Украины относительно ограничения количества сроков пребывания на должности городского головы", говорится о запрете баллотирования после двух каденций.
Далее текст на языке оригинала.
Попри те, що документ офіційно не зареєстровано, він викликав серйозний резонанс у суспільстві. Згідно з опитуванням компанії "Соціополіс", проведеним навесні 2025 року, понад 67% українців вважають, що ефективний мер має право обиратися без обмежень. Більше половини респондентів негативно ставляться навіть до тимчасового заміщення мерів військово-цивільними адміністраціями.
Втім, застереження викликає не лише суспільна думка. Сам зміст ініціативи має ознаки політичного інструменту, який становить загрозу децентралізації, євроінтеграційному курсу та демократичному устрою країни.
Повторення минулого: тінь ініціативи Януковича
Схожі спроби обмеження місцевого самоврядування вже мали місце в історії України. У 2013 році, за правління Віктора Януковича, було зареєстровано аналогічний законопроєкт. Він отримав нищівну критику з боку юридичного управління парламенту, наукових інституцій та експертних організацій. Тоді законопроєкт так і не розглянули.
"Повторення практики Януковича зараз виглядає дивно, адже навіть представники чинної влади визнають його режим диктаторським. Проте фактично копіюють, до того ж під прикриттям воєнного стану. Уся ця історія виглядає дуже негативно", — вважає політолог Ігор Рейтерович.
На його думку, нинішня ініціатива відтворює логіку усунення незручних мерів через зміну правил гри. А досвід показує: подібна практика не має жодних правових чи суспільних підстав.
Європейський контекст: критика від партнерів
Щодо практики ЄС — в жодній з країн обмежень на кількість каденцій міських голів немає. Зокрема через стратегічний розвиток громад, який потребує тривалого і стабільного керівництва. В той час, коли Україна рухається до євроінтеграції і саме зараз розробляються довгострокові плани, такий крок може стати перепоною.
"Стратегічні документи розраховані на 10–15 років. Їх неможливо реалізувати, коли керівництво змінюється кожні вісім років просто через формальну норму", — наголошує виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.
Водночас в Європейському союзі децентралізація розглядається як одна з ключових засад демократичного врядування. Її скорочення в Україні може стати об'єктом критики з боку міжнародних партнерів.
"У демократичних країнах мера можуть обирати хоч і двадцять років поспіль — це виборна, а не призначувана посада. Спроба запровадити обмеження в нас виглядає політичною історією — як спроба розчистити дорогу для "своїх" кандидатів після війни", — додає політолог Ігор Рейтерович.
Тиск і згортання децентралізації
Після 2022 року, у зв’язку з воєнним станом, процес децентралізації уповільнився. Було створено військово-цивільні адміністрації, посилилася вертикаль управління. Проте паралельно, за словами експертів, активізувався штучний тиск на місцеву владу.
"З 2023 року постійно відбуваються обшуки та інші дії, які, м'яко кажучи, далекі від необхідності. Це схоже більше на те, що мерів намагаються схилити до "правильної" позиції. Маємо приклад Києва, де посилився тиск. А також Чернігова, де, по суті, мера відсторонили незаконно", — зазначає Рейтерович.
Водночас директор компанії "соціополіс" Сергій Панченко нагадує про випадок у Гостомелі, де парламент окремою постановою передав усі повноваження місцевої влади керівнику військово-цивільної адміністрації, включно з управлінням комунальними підприємствами та фактично повністю усунув місцеве самоврядування.
"Це небезпечний прецедент, особливо з огляду на те, що його впроваджують не лише в прифронтових районах. Вочевидь, це є не лише точковим адміністративним рішенням, а й тестом на реакцію суспільства — свого роду "репетицією" усунення незручних або непідконтрольних мерів. Відсутність активного спротиву може підштовхнути владу до розширення цієї практики. В такому контексті висока підтримка виборності міських голів і недовіра до призначених адміністрацій, зафіксовані в нашому опитуванні, набувають особливої ваги — як форма громадянського запобіжника від надмірної централізації.", — пояснює він.
Боротьба за контроль перед виборами
Обговорення майбутніх виборів в Україні не припиняється, навіть попри війну. Експерти вважають, що законопроєкт про обмеження термінів є інструментом підготовки до місцевих перегонів. На виборах 2020 року партія "Слуга народу" не змогла перемогти в жодному обласному центрі. У разі ухвалення ініціативи влада отримає змогу заздалегідь усунути сильних конкурентів.
Серед чинних мерів, які обирались неодноразово — Кличко, Садовий, Філатов, Труханов, Марцінків, Надал. Усі вони мають сильну підтримку в громадах.
"З центру, вочевидь, пішла команда готуватись до виборів. А для цього потрібно усунути потенційних опонентів. Ініціатива вдарить по майже 80% чинних голів — від сіл до великих міст", — заявляє Слобожан.
Асоціація міст України звернулася до Голови Верховної Ради із запитом щодо планів реєстрації законопроєкту та його позиції щодо цієї ініціативи. Втім поки відповіді не було.
Суспільний запит: зберегти владу на місцях
Ключовим маркером у цій дискусії залишається громадська думка. За результатами згаданого опитування, українці чітко артикулюють підтримку місцевої влади й виступають проти її обмеження, навіть в умовах війни — в ситуації, коли суспільна думка зазвичай тяжіє до централізації.
"Понад 51% респондентів вважають, що мер має право на власну позицію, навіть якщо вона не збігається з курсом центру, якщо це відповідає інтересам громади. Ще 36,8% підтримують модель часткової автономії", — зазначає Сергій Панченко.
Також важливо: більше половини українців не змогли оцінити діяльність очільників ОДА, натомість чітко орієнтуються в тому, як працює їхній мер. Це підтверджує, що саме місцева влада є найближчою до людей.
"Така спроба не лише не отримає суспільної підтримки, але й може спричинити політичні репутаційні втрати — насамперед для депутатів Верховної Ради. Враховуючи те що саме парламент має приймати рішення щодо таких законодавчих ініціатив, то й основна хвиля громадського незадоволення буде спрямована саме на депутатський корпус. Навіть в умовах війни можливе обмеження виборчих прав сприйматиметься як тиск згори та втрата довіри до демократичних принципів та до децентралізації", — підсумовує експерт.
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...